Сенсбанк хочуть приватизувати вже цього року. ZEN зупинив відкриття нових рахунків для користувачів з українською адресою, а Львів роздумує над запуском муніципальних облігацій. Більше про ці новини - у цій статті.
Якщо Ви хочете заробляти на розміщені депозитів в банку, то рекомендуємо Банк Кредит Дніпро. Усі депозитні програми розміщені за посиланням - https://creditdnepr.com.ua/depozyty
Сьогодні новинний випуск, і розпочнемо його із ZEN.
ZEN нещодавно викупив український Пінбанк, а вже з початку травня призупинив відкриття нових рахунків українцям, у яких українська адреса проживання. Відповідна інформація вже оновлена на вебсайті ZEN. Щодо тих рахунків, які вже відкриті та в яких адреса проживання українська, то змін поки що немає, і вони продовжують працювати.
Але нагадаю, що у випадку з Revolut спочатку також був стоп на відкриття нових рахунків, а згодом клієнтам почали приходити «листи щастя» з інформацією про примусове закриття рахунків. Чи отримують такі ж листи діючі клієнти ZEN, у яких українська адреса проживання, поки що невідомо.
Але, враховуючи, що ZEN купив Пінбанк і таким чином готується вийти на ринок України, то таке примусове закриття рахунків перед початком роботи в Україні буде просто репутаційним пострілом собі в ногу. Це з однієї сторони, а з іншої - є НБУ, який ставить свої вимоги та надає рекомендації. І, можливо, прийняття репутаційних ризиків буде необхідністю для ZEN, щоб почати працювати з українською банківською ліцензією.
Як буде - побачимо згодом. А те, що бачимо вже зараз, - це те, що фінансові можливості для тих, хто проживає в Україні, усе зменшуються і зменшуються. Міжнародні фінтехи один за одним зупиняють відкриття нових рахунків українцям: Wise, Revolut, а тепер ще й ZEN. Хто ж наступний «порадує» такими новинами українців?
Новина номер два - про муніципальні облігації.
Львів роздумує над залученням грошей через муніципальні облігації. Муніципальні облігації - це не щось нове. І до повномасштабної війни такі облігації випускали декілька міст України: Київ, Харків, той же Львів. Це основні міста, але список тих, хто хоча б один раз робив емісію, значно більший.
Муніципальні облігації схожі на ОВДП, але мають свої відмінності. При муніципальних облігаціях інвестори вкладають свої кошти у місто, яке, своєю чергою, фінансує цими коштами різні інфраструктурні проєкти.
На відміну від ОВДП, дохід від муніципальних облігацій оподатковується. Але можливе скасування оподаткування доходу з таких паперів обговорюють у парламентському комітеті з питань економічного розвитку. Тому існує незначна ймовірність, що муніципальні облігації також не будуть оподатковуватись. Але це поки що лише на рівні обговорень, і жодних законопроєктів щодо цього ще немає.
Державні ОВДП забезпечені державою, а ось муніципальні облігації залежать від фінансового стану конкретного міста. І тут є свої ризики. Наприклад, Харків мав певну затримку за виплатами на початку повномасштабної війни, але зрештою наприкінці 2022 року місто погасило те, що мало, і дефолту не сталося.
Щодо Львова, то у Львівській міській раді зазначають, що остаточного рішення щодо випуску облігацій поки що не ухвалено. Можливо, якщо знімуть оподаткування і для муніципальних облігацій, тоді міські ради почнуть активніше думати над таким інструментом. Бо навряд чи при існуванні ОВДП знайдеться багато охочих купувати саме муніципальні облігації, які і більш ризикові, і менш дохідні.
Навряд чи місто випускатиме облігації під умовні 20+% річних, щоб вирівняти дохідність із державними ОВДП, бо місто просто не потягне платити такі щедрі проценти.
Враховуючи, що Львів поки що лише думає над цим, закону про зняття оподаткування з муніципальних облігацій немає, а випуск таких облігацій ще має погоджувати Мінфін, то я не дуже вірю, що такі облігації місто випустить до кінця поточного року.
А ось що має трапитися до кінця поточного року - так це приватизація Сенсбанку. Принаймні такі є плани.
Після публікації нових «плівок Міндіча», у яких з’явилися імена членів наглядової ради державного Сенсбанку, які начебто погоджували щось в оприлюднених розмовах, із Сенсбанком трапилося три речі.
По-перше, наступного дня після засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки, на якому обговорювали ситуацію в банку, НБУ виступив із заявою про початок перевірки щодо голови наглядової ради Сенсбанку.
По-друге, за годину після опублікованої заяви НБУ Сенсбанк зробив своє офіційне повідомлення, у якому йшлося про те, що голова наглядової ради Сенсбанку Микола Гладишенко подав заяву про відсторонення від виконання повноважень голови наглядової ради банку. Відсторонення відбулося за власною ініціативою на період, необхідний для з’ясування всіх обставин у межах негативної інформації про банк, поширеної у медіа.
І по-третє, того ж дня Зеленський заявив про необхідність провести приватизацію Сенсбанку до кінця поточного року без затримок.
Після нових «плівок Міндіча» від президента, мабуть, більше очікували реакції на інші частини записів. Сенсбанк там не був найпріоритетнішою темою, але маємо те, що маємо.
Слабо вірю в продаж Сенсбанку до кінця року, бо це не банк «Львів», не Пінбанк і не РВС. Це великий системно важливий банк. І не кожен інвестор має необхідні ресурси під рукою, щоб у такий термін не просто закрити питання купівлі-продажу, а й придбати Сенсбанк за ринковою ціною. Продати Сенсбанк за те, за що його купили, тобто за 1 гривню, не вийде.